Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами та іншими нормативними документами.
Опалювальний період починається у разі, коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується у разі, коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С.
Цей порядок визначений пунктом 8 «Правил надання послуг з постачання теплової енергії», затверджених Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 року.
Частиною 4 статті 13 Закону № 2189-VIII визначено, що з пропозицію щодо укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. І якщо споживач, який отримав проект договору від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, договір вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги.
ОКП «Донецьктеплокомуненерго» скористалося своїм правом, наданим ч.4 ст.13 Закону № 2189-VIII, та направило своїм споживачам проект типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, який затверджено Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії , які затвердженні Постановою КМУ від 21.08.2019 р. №830.
Реалізація цієї норми Закону № 2189-VIII не порушує права споживачів, а навпаки, захищає право споживача на оформлення договірних відносин з виконавцем комунальної послуги, оскільки саме договір детально конкретизує права та обов’язки сторін та визначає взаємодію між сторонами при наданні та отриманні послуг.
Співвласники багатоквартирного будинку мають право в будь-який момент обрати нову модель договірних відносин з ОКП «ДТКЕ», для чого потрібно лише прийняти відповідне рішення та оформити його згідно із законодавством.
Відповідно до ст.14 Закону №2189 за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги може бути укладено не лише кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір), а також й від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір) чи об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об’єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг (як колективним споживачем).
Єдиною умовою для обрання такої моделі договірних відносин – є наявність встановленого на багатоквартирній будинок вузла комерційного обліку теплової енергії.
Варто зазначити, що у вартість комунальних послуг, що надаються виконавцем за колективним договором :
Починаючи з початку опалювального сезону 2020-2021р. клієнти підприємства отримують новий вид рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії.
Рахунок розроблено відповідно до вимог ст.8 Закону України від 09.11.2017р. «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Розділу ІІ Вимог до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 31.01.2020р. №23.
Раніше структура тарифів на послугу з централізованого опалення та централізованого водопостачання передбачала витрати на утримання абонентської служби.
Тариф на послугу з постачання теплової енергії розраховано відповідно до Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ від 01.06.2011р. № 869 (зі змінами від 03.04.2019р.), яким визначено, що до витрат на збут теплової енергії не включаються витрати на абонентське обслуговування у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами (абз.12 п.23). Такі витрати включаються до складу плати за абонентське обслуговування, передбаченої ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”.
Плата за абонентське обслуговування – платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку, зокрема, за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, для відшкодування витрат виконавця на витрати з оплати праці,друкарські послуги,послуги зв’язку, канцелярські товари, оренда,електроенергія, обслуговування та ремонт комп’ютерної і офісної техніки, комісійний збір (оплата послуг банків з приймання та перерахування коштів споживачів за спожиту теплову енергію) тощо.
Отже, плата за абонентське обслуговування не є додатковою послугою – це є складова вартості надання послуг з теплопостачання, яка відповідно до нового порядку формування тарифів була відокремлена від загальної вартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.
Відповідно до статті 10 пункту 2 ЗУ від 22.06.2017р. №2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (домового лічильника теплової енергії), включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, опалення місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та підлягає розподілу між споживачами, відповідно до методики розподілу, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018р. №315 (далі – Методика).
Методика передбачає розподіл загального обсягу теплової енергії (Гкал), спожитого будинком, між усіма співвласниками багатоквартирного будинку (житловими/ нежитловими та опалювальними/неопалювальними приміщеннями).
Розрахунок за Методикою дозволяє більш детально розподілити загальний обсяг теплової енергії між усіма співвласниками житлового будинку, що є власниками як опалюваних приміщень, так і приміщень з автономним опаленням, які так само користуються місцями загального користування та несуть солідарні зобов’язання щодо належного утримання та експлуатації будинку (згідно ЗУ від 14.05.2015р. №417).
Відтепер споживачам, які користуються послугами з постачання теплової енергії, не доведеться самотужки сплачувати за об’єм теплової енергії, який було витрачено на загальні нужди будинку.
Тобто, додаткові нарахування за опалення місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення не здійснюються.
Відповідно до роз’яснень Міністерства розвитку громад та територій України від 14.01.2021р. №7/11/385-21, які були отримані на запит ОКП «Донецьктеплокомуненерго» щодо окремих питань, пов’язаних із застосуванням Методики, чинними нормативними-правовими актами не передбачено звільнення споживачів від обов’язку оплати теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, у разі відсутності окремих опалювальних приладів, оскільки система опалення (теплопостачання) складається не лише з приладів опалення, а й з трубопроводів та арматури.
Отже, відсутність приладів опалення в окремому під’їзді багатоквартирного будинку не підтверджує відсутність системи опалення у місцях загального користування всього будинку.
При цьому слід зазначити, що якщо проектом будинку передбачено встановлення опалювальних приладів у місцях загального користування, але система опалення місць загального користування є демонтованої, необхідно відновити її, привести у відповідність до проекту житлового будинку та забезпечити здійснення визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів.
Пунктом 2 Постанови чітко встановлено, що зміна розміру нарахувань споживачам за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснюється теплопостачальною організацією у зв’язку із зміною ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019/20 року.
ОКП «Донецьктеплокомуненерго» скористалось своїм правом та в опалювальному періоді 2019/2020рр. у зв’язку із зменшенням ціни природного газу здійснювало абонентам корегування нарахувань за надані послуги.
З 17 вересня 2019 року, вступив в дію Наказ Мінрегіонбуду №169 від 26.07.2019 «Про затвердження Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води».
Порядок передбачає два варіанти відключення від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, а саме:
Перший варіант – «всім будинком»:
Другий варіант - «окрема квартира чи нежитлове приміщення будинку»:
Це можливо лише у випадку, який встановлено нормами Закону «Про житлово-комунальні послуги». Тобто: якщо станом на 01.05.19р., не менше як половина квартир та нежитлових приміщень будинку вже відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, то власники квартир та нежитлових приміщень, які ще приєднані до таких мереж, не зобов’язані, але мають право виключно за власним рішенням, у встановленому порядку, який визначений 3 Розділом вищезгаданого Наказу Мінрегіонбуду, відокремити (відключити) від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання.
Відповідальними за утримання будинків та внутрішньобудинкових систем залишаються житлові організації. Вони зобов’язані працювати в рамках своїх повноважень.
До зони відповідальності відноситься:
В разі, якщо температура повітря в приміщенні нижче встановленої санітарної норми (+18 С або +20 С для кутових кімнат) відповідальність може бути поширена як на теплопостачальне підприємство, так і на балансоутримувача будинку, так і на самого споживача, в залежності від причини виникнення проблеми;
Ми розуміємо, що є люди, які з тих чи інших причин потрапили в скрутне матеріальне становище. Саме для них існує державна допомога – субсидія.
Субсидія – це адресна безготівкова допомога сім’ям, яка призначається для погашення витрат на оплату житлово-комунальних послуг.
Задля оформлення субсидії абоненту необхідно звернутись до органів соціального захисту населення свого населеного пункту.
Так, у зв’язку зі змінами законодавства, деяким абонентам субсидія не надаватиметься в поточному опалювальному сезоні.
Таким абонентам ми також ідемо на зустріч. Ми пропонуємо їм укласти договір розстрочення заборгованості. Вся сума заборгованості буде поділена рівними частинами, які разом із сумою поточних нарахувань Клієнт сплачуватиме щомісячно. Термін, на який укладається договір, визначається індивідуально з кожним боржником.
Укладення договору розстрочення та сумлінне виконання його умов дозволить боржнику уникнути заходів примусового стягнення існуючої на його особовому рахунку заборгованості.
Перш ніж перейти до більш рішучих дій, Клієнтам, які мають борги, співробітники підприємства регулярно вручають повідомлення, де вказана сума заборгованості та прохання в найкоротший термін її погасити. Контролери та фахівці Центру обслуговування клієнтів також спілкуються з боржниками особисто та проводять роз’яснювальну роботу щодо платіжної дисципліни, варіантів вирішення проблемних питань. Вони систематично відвідують боржників за місцем їх проживання, спілкуються в телефонному режимі та на прийомі у Центрах обслуговування клієнтів. Підприємство робить все можливе, щоб Клієнт, сплатив свою заборгованість в добровільному порядку.
Якщо на всі спроби підприємства вирішити питання погашення заборгованості в добровільному порядку Клієнт не реагує, до нього застосовуються засоби примусового стягнення.
ОКП «Донецьктеплокомуненерго» звертається до суду із заявою про стягнення з боржника заборгованості. Після рішення суду абонент-боржник повинен сплатити всю суму боргу.
Якщо ж він і надалі продовжує ухилятись від своїх зобов’язань, ми звертаємось до органів державної виконавчої служби. Співробітники відділу ДВС вже в примусовому порядку стягують заборгованість на користь підприємства. Це може бути утримання частини заробітної плати боржника, а також опис його рухомого та нерухомого майна з подальшою його реалізацією. В залежності від суми заборгованості боржник може втратити власні транспортні засоби та навіть свою квартиру - в Україні вже є приклади арешту та продажу квартир боржників.
Але ми наголошуємо, що підприємство завжди намагається вирішити питання погашення заборгованості боржником в добровільному порядку.