📞 0 800-400-024
@ disp@kpdtke.com.ua
Що робити якщо Ви стали боржником?
1. Чого чекати тим, у кого є заборгованість?
Якщо споживач має заборгованість за житлово-комунальні послуги і відмовляється сплачувати її в добровільному порядку або укласти договір реструктуризації, то така заборгованість стягується у судовому порядку. При цьому судовий процес проходить в «спрощеному» порядку шляхом видачі судового наказу, без виклику сторін, відповідно до Розділу 2 Цивільного процесуального кодексу України.
Також у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, кредитор має право вимагати сплату заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми боргу.
Якщо боржник не реагує на повідомлення, заклики сплатити за спожиті послуги, свідомо накопичує борги, не звертається за допомогою, то справа передається до суду. А вже за рішенням суду на боржника накладають санкції – від заборони виїзду за кордон до арешту рухомого й нерухомого майна.У разі позитивного рішення суду, відбувається стягнення боргу в примусовому порядку. У першу чергу - на кошти боржника, шляхом їх арешту та списання з рахунків без згоди власника рахунку. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог, стягнення невідкладно звертається на майно. Тому наполегливо радимо не накопичувати борг, а вирішувати питання, шляхом повної сплати заборгованості або укладення договору розстрочення заборгованості.
2. Чи є певна межа заборгованості, після якої справа вирішується в суді?
Відповідно до статті 3 Цивільного процесуального кодексу, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів без будь-яких обмежень.
Отже, особа має право заявляти вимогу про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг незалежно від розміру заборгованості. Це може бути будь-яка сума заборгованості в рамках принципів «доцільності» та «розумності».
3. Як можна "по-мирному" врегулювати питання заборгованості?
Боржник може врегулювати питання заборгованості на будь якому етапі. Якщо справа на боржника вже розглядається у суді, то боржник на будь-якій стадії судового процесу, відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного процесуального кодексу України, за домовленістю з кредитором може укласти мирову угоду.
Якщо ж на боржника не було подано до суду, то він може скористатися правом та укласти договір розстрочення заборгованості.
4. На яких підставах нараховуються штрафні санкції на заборгованість за житлово-комунальні послуги?
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимога кредитора по сплаті штрафних санкцій може бути заявлена в будь-який час, як в судовому так і в досудовому порядку.
5. Чи має споживач право не оплачувати заборгованість, строк якої перевищує 3 роки (позовна давність)?
Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а не період за який кредитор має право на пред’явлення вимоги до боржника щодо погашення заборгованості.
Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Отже, поки судом не встановлено, що до вимог кредитора настали наслідки спливу позовної давності, кредитор має право вимагати у боржника погашення всієї суми заборгованість навіть понад 3-ох років.
6. Чому не списують з особового рахунку заборгованість за житлово-комунальні послуги у зв’язку зі спливом позовної давності, відмові у задоволені позову та з інших об’єктивних причин?
Листом Міністерства з питань ЖКГ України № 12/1-64 від 17.05.2007 року зазначено, що «списання боргів за спожиті житлово-комунальні послуги чинним законодавством не передбачено».
Виходячи з положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237, виключення з активів підприємства (списання) безнадійної дебіторської заборгованості, в тому числі за якою минув строк позовної давності, є господарською діяльністю підприємства.
Особовий рахунок відкритий на конкретного споживача у підприємства-виконавця житлово-комунальних послуг є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій підприємства-виконавця і списання з цього внутрішнього господарського документа будь-яких сум є правом кредитора, тобто підприємства-виконавця.
Крім того, зобов'язання споживача щодо списання заборгованості за оплату комунальних послуг не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. До такого висновку прийшла колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ по справі № 6-3986св14.
7. Чи можна розраховувати на призначення субсидії, маючи заборгованість?
Заборгованість за комунальні послуги при первинному зверненні за субсидією не впливає на оформлення допомоги. Про це повідомили в прес-службі Міністерства соціальної політики.
Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 13 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», без звернення громадян і протягом десяти днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (непризначення) субсидії та інформують про прийняте рішення громадян.
У разі отримання інформації про прострочену понад місяць заборгованість з оплати послуг, субсидія на наступний строк не призначається, про що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує особу. Якщо протягом одного місяця з дати інформування про непризначення субсидії на наступний строк громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, субсидія призначається з дати закінчення дії попередньої субсидії, в іншому випадку — з місяця, в якому громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору.
8. Отримано судовий наказ, але на судове засідання не викликали.
Вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг розглядається судом в порядку наказного провадження. (пункт 3 частини 1 статті 161 Цивільного процесуального кодексу України).
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. Тому, ні кредитор ні боржник не викликаються на судове засідання.
9. Судовий наказ скасовано, а заборгованість ні.
Судовий наказ – це особлива форма судового рішення, яке видається за результатом розгляду справи в наказному провадженні.
Ухвала про скасування судового наказу є процесуальним документом суду, яким скасовується лише документ – судовий наказ, але не заборгованість. Ухвала про скасування судового наказу не скасовує заборгованість та є підставою для звернення кредитора з тими ж вимогами (заборгованістю) в порядку позовного провадження.
10. Чи може споживач розірвати договір розстрочення заборгованості за житлово-комунальні послуги в односторонньому порядку?
Відповідно до статті 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного Кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, споживач не може розірвати договір розстрочення заборгованості за житлово-комунальні послуги в односторонньому порядку, якщо умовами вказаного не передбачено розірвання або відмова від договору споживачем в односторонньому порядку.
11. Право на отримання інформації щодо заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно із законодавством Споживач має право звернутися для отримання будь-якої інформації, зокрема щодо заборгованості за житлово-комунальні послуги. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати (частина 7 статті 5 Закону України «Про звернення громадян»)
12. Що робити, якщо споживач не погоджується з розрахунком заборгованості за житлово-комунальні послуги?
У разі якщо споживач не погоджується з розрахунком заборгованості за житлово-комунальні послуги, то він може звернутися в центр обслуговування клієнтів для того, щоб скласти акт звіряння взаєморозрахунків. Для цього необхідно надати такі документи:
- паспорт або документ, що його замінює (оригінал, для можливості перевірки автентичності копій);
- картка (довідка) фізичної особи – платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру;
- у разі наявності квартирних засобів обліку– зафіксовані показники станом на дату звернення (сплачену квитанцію з показниками, акт контрольного зняття показників лічильників, фото – фіксація показників);
- оригінали сплачених квитанцій (інших платіжних документів що підтверджують оплату) за спожиті послуги.
13. Сплата заборгованості за комунальні послуги попереднього власника у разі спадкування
Якщо новий власник набув право власності у порядку спадкування, то він відповідно до статті 1218 Цивільного Кодексу України отримує всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті, в розмірі вартості спадкового майна.
Отже, у разі прийняття спадщини спадкоємцем на нього покладаються усі обов’язки щодо заборгованості за комунальні послуги.
14. Які є способи оплати житлово-комунальних послуг
Сплатити за спожиті житлово-комунальні послуги можна будь-яким зручним способом:
- через особистий кабінет ВП «Центру продажу послуг та клієнтського обслуговування» (https://cppokp.dn.ua/);
- за QR-кодом на Вашій квитанції (відсканувавши QR-код за допомогою додатку на Вашому смартфоні);
- у Центрах обслуговування клієнтів (без комісії);
- у будь-яких банківських та фінансових установах.
15. Чи буде стягуватися заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування, яка утворилася після 24.02.2022р. у судовому порядку під час воєнного стану в Україні?
Змінами передбачається заборона на стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій, де знаходиться житло, відповідно до переліку, затвердженого наказом Мінінтеграції, зі споживачів, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Разом з тим маємо зазначити, що відносини, які виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України від 09.11.2017р. №2189 «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон №2189). Відповідно до статті 12 Закону №2189 надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Нарахування та оплата житлово-комунальних послуг здійснюється виходячи з умов договору про надання відповідних послуг, укладеного між споживачем та виконавцем, та вимог чинного законодавства. Саме по собі запровадження воєнного стану не звільняє громадян від сплати житлово-комунальних послуг.
Якщо житло споживача зруйновано внаслідок воєнних дій і, відповідно, комунальні послуги з цих причин споживачеві не надаються (не надавалися), плата за ці послуги не нараховується.
Згідно п.6 ст.7 Закону №2189, споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їхнього невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. Положення статті 7 Закону №2189 не стосується послуги з постачання теплової енергії, оскільки навіть при відсутності споживача у приміщенні, його домівка (житлове приміщення, квартира) будуть опалюватися (послуги з постачання теплової енергії будуть надаватися).
Про це зазначає й Міністерство розвитку громад та територій України (як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства) в роз’ясненнях, розміщених на його офіційному сайті.
Щодо стягнення заборгованості – слід розуміти, що заборона стягнення не є в розумінні ст.605 Цивільного кодексу України прощенням боргу. Відповідно, після завершення (скасування) воєнного стану, заборгованість за житлово-комунальні послуги мають підлягати стягненню.
Звертаємо увагу на те, що протягом дії воєнного стану в країні, споживачам необхідно здійснювати оплату наданої послуги з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування. У разі несплати, заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування, яка утворилася після 24.02.2022р., не буде стягуватися в судовому порядку лише до припинення чи скасування воєнного стану в Україні. В свою чергу, після завершення (скасування) воєнного стану, заборгованість за надану послугу буде стягнута.
